Майже місяць життя пронизане болем, сльозами і страхом. Все, що було важливим раніше, більше не представляє колишньої цінності.
Вчора був мій 26-й день народження. Останні два роки у цей день я засмучувалась, що через карантин ми не могли нікуди поїхати і мусили святкувати вдома. У цьому році в нашу країну прийшла війна і розкидала нас усіх по різних містах та країнах. Коли ми зможемо повернутися додому і чи зможемо взагалі — невідомо.
Останні два роки я була щасливою людиною. Шкода, що усвідомлення цього далося такою ціною.